Щороку восени та на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – МІФ.

 

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому, без доступу кисню, листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.

При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки що спричиняють респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, адже вплив диму на їх організми особливо небезпечний.

 

Що таке окис вуглецю і як він впливає на здоров’я людей?

Окис вуглецю, або чадний газ – це невидимий газ, який виділяється в результаті неповного згоряння. Листя, що спалюється, є одним з джерел утворення викидів окису вуглецю. Чадний газ потрапляє у кров через легені і з’єднується з червоними кров’яними тільцями, а це зменшує кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров’яні тільця та доставити до тканин людського тіла. В результаті впливу цього газу на людський організм можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб. Новонароджені, немовлята, курці, літні люди, особи з хворобами серця та хронічними хворобами легень є більш вразливими до дії окису вуглецю.

Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу. Але є виняток – коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря (стаття 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого  господарства, зокрема забороняється:

вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;

спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Протягом пожежонебезпечного періоду заборонено також випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали) (Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені  наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278).

Чи є розумна альтернатива спалюванню опалого листя?

Так, існує! Найбільш ефективним по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування . Метод компостування є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компост з харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів та зменшити кількість сміття, що транспортується на сміттєзвалище.

Адміністративна відповідальність

Прикро, що деякі громадяни нехтують правилами безпечної поведінки в навколишньому середовищі. Через їхню необачність під загрозою опиняються багатовікові дерева, рідкісні рослини, гинуть звірі та комахи, а головне завдається велика шкода здоров’ю людей.

7 жовтня 2021 року набув чинності Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 №541 "Про затвердження Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків", який визначає випадки, коли допускається та забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків на території України.

Відповідно до статті 77¹ КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);

для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн);

для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).

Кримінальна відповідальність

Відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн),

або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років,

або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:

позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Що робити, якщо бачиш пожежу або спалювання листя?

1. Не мовчати. Зробіть зауваження паліям! Це колективна безпека.

Якщо ви знаєте, де відбувається спалювання листя, зробіть зауваження паліям. Навіть якщо це ваші сусіди, з якими ви живете душа в душу, і вони образяться. Це колективна безпека. Ми повинні зробити зауваження.

2. Якщо люди не йдуть на діалог – звертайтеся в поліцейського офіцера громади.

Кожен акт підпалу – це злочин ( стаття 77¹КУпАП), а підпалювач заслуговує покарання. Застали акт підпалу з винуватцем? Зніміть фото та повідомте в поліцію.

Поліція зобов’язана реагувати на такі виклики, виїжджати на місце, шукати порушника і складати протокол про адміністративне правопорушення.

3. Не бійтеся відстоювати колективну безпеку. Не проходьте повз.

Однак бувають ситуації, коли люди, які викликали поліцію, роблять «крок назад». Згідно з дослідженням, дуже часто людина може повідомити про порушення, але коли поліція приїде – відмовляється від своїх слів і не хоче давати свідчення. І тому поліція бути не може скласти адміністративний протокол.

4. При горінні сухостою — повідомте ДСНС – 101

Така ситуація – екологічна катастрофа, яка знищує екосистему регіону. У повідомленні необхідно максимально чітко описати, де пожежа. Тому що диспетчер має максимально чітко передати повідомлення на місцевий відділ, щоб вони якомога швидше прибули на місце.

З початку року в Україні пожежі знищили 18 тисяч гектарів екосистем. І причина масштабності таких ситуацій – наша неуважність і байдужість.

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!

Не спалюйте опале листя, суху траву та дрібне сміття!

Не завдавайте шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу!

Пам’ятайте, що за такі дії порушників притягують до відповідальності!