30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який у 2013 році проголосила Генасамблея ООН. Під цим терміном “ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ” слід розуміти, що це може бути примусова праця, рабство, сексуальна експлуатація, примусове одруження чи вагітність, вилучення органів людини або проведення над нею дослідів без згоди, використання у жебрацтві, усиновлення з метою наживи.

І хоча багато хто вважає, що це не стосується їх, дуже радимо подивитися це коротке відео. 

Це - соціальна реклама “Торгівля людьми: пильнуй, помічай, реагуй” для телемарафону “Єдність”, який розробив проєкт “Супровід урядових реформ в Україні” ще у минулому році (SURGe), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International Ltd., у співпраці з Міністерство соціальної політики України.

Про що важливо пам’ятати кожному про торгівлю людьми:

Якщо раніше поняття “торгівля людьми” охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

Що ж робити людям, які стали жертвами трудової експлуатації?

Перш за все, звертатися на урядову гарячу лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.

ТАКОЖ ДОПОМОГУ ЗАВЖДИ МОЖНА ОТРИМАТИ ЗА НАСТУПНИМИ НОМЕРАМИ:

0 800 500 202 / 102 гаряча лінія Національної поліції України;

0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

527 гаряча лінія з протидії експлуатації;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча гаряча лінія.