Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV зі змінами (далі – Закон) визначає:

• основні принципи страхування (ст.3),
• завдання і функції Фонду соціального страхування України (ст.9),
• права, обов’язки та відповідальність Фонду соціального страхування України (ст.10),
• осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст. 18) та від нещасного випадку (ст.35);
• права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника (ст.15) і застрахованих осіб (ст. 16);
• види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст.20, 22, 25, 27), страхових виплат та медико-соціальної допомоги (ст.36), порядок їх надання потерпілому від нещасного випадку (профзахворювання) або члену його сім’ї ( ст.39-43).

СТАВСЯ НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦТВІ

Розслідування нещасних випадків на виробництві здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі Порядок), затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.

Відповідно п.п.4, 5 Порядку схема дій, якщо стався нещасний випадок, повинна бути такою:

1. Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації);

2. Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язані:

• терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
• негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів;

3. Роботодавець зобов'язаний (п.8 Порядку):

3.1) У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому — дев’ятому цього пункту, з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

У разі настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами — підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, повідомлення про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) надається керівником підприємства (установи, організації), в інтересах якого виконувалися роботи (надавалися послуги), або представником орендодавця, балансоутримувача тощо, на території (об’єкті) якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння).

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства (установи, організації):

• головному управлінню Держпраці в Дніпропетровській області за місцезнаходженням підприємства (тел. 722-28-33, факс. 722-28-30, e-mail: o4dp@dsp.gov.ua );
• робочому органові Фонду (контакти відділень);
• керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
• органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 Порядку, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

• місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
• органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
• органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки;
• випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
• гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
• нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;
• нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
• випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами — підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
• нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.

3.2) Наказом не пізніше наступного робочого дня утворити відповідно п.п. 12, 13 Порядку комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування і оформлення матеріалів розслідування (п.45).

Несвоєчасне інформування страхувальником Фонду соціального страхування України про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 165-4).

ЯКЩО УШКОДЖЕНО ЗДОРОВ’Я НА ВИРОБНИЦТВІ

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які перебували на його утриманні .

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу (додаткове харчування; придбання ліків; спеціальний медичний, постійний сторонній догляд; побутове обслуговування; протезування; санаторно-курортне лікування, тощо).

За довідками звертатися до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем реєстрації підприємства (або за місцем проживання потерпілого).