Сьогодні — 12 років боротьби.

І 4 роки великої війни, яка торкнулася кожної родини.

Це роки болю і втрат.

Роки героїзму й самопожертви.

Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав життя за Україну — з 2014-го і до сьогодні.

Ми вдячні захисникам і захисницям, які тримають фронт.

Ми підтримуємо тих, хто пережив окупацію, полон, вимушене переселення.

За ці роки нас намагалися зламати.

Але ми стали сильними та свідомими.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Боремося. Переможемо!

Запаліть свічку пам’яті —

за тих, хто не повернувся.

За тих, чиї імена назавжди вписані в нашу історію.

Нехай її полум’я буде тихим знаком вдячності.

Нехай світло цієї свічки зігріє душі загиблих.

Нехай нагадає нам про ціну свободи.

Пам’ятаємо кожного.

Схиляємо голови.

Не пробачимо. Не забудемо.

Світла пам’ять кожному та кожній!

З повагою, Черкаський селищний голова Юрій ТАРАН

Міста та села без стін 

24 лютого 2022 року розпочалася гаряча фаза війни за Незалежність. Рівно чотири роки тому росіяни почали масово знищувати українські міста й села.

Руйнувати культурні пам’ятки, школи, дитячі садки, офісні будівлі та домівки – залишаючи після себе лише руїни.

Більшість із нас уже ніколи не побачить мирних вулиць, затишних будинків чи туристичних місць таких населених пунктів, як: Попасна, Волноваха, Бахмут, Гуляйполе, Андріївка, Кліщіївка, Торецьк, Соледар, Лисичанськ, Рубіжне, Вугледар, Маріуполь, Часів Яр, Сєвєродонецьк, Мар’їнка, Лиман, частково знищений Покровськ та багатьох інших.

Ці міста й села сьогодні збереглися на світлинах і в пам’яті місцевих жителів, та всіх, хто відвідував їх до початку повномасштабного вторгнення.

Пам’ятаємо. Боремося.

(Відео згенеровано за допомогою ШІ.)

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті