В умовах сучасної інформаційної агресії особливо гостро стоїть питання унеможливити спекулювання фактами історичного минулого. Зокрема, тема Другої світової донині залишається чи не найбільш дражливою в нашому суспільстві. Історична пам’ять українців про ту війну досі не позбавлена ідеологічних нашарувань і радянських міфів. Вона є полем боротьби не тільки за минуле, а й майбутнє.

Переконані, від того, наскільки молоде покоління знатиме історичне минуле, залежатиме його патріотизм, національна самосвідомість та активна громадянська позиція.

Виставка «Українська Друга світова» вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією. У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставка «Українська Друга світова» створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.

Автори – історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк.

Вулична виставка експонувалася у Львові, Києві, Одесі, Черкасах, Конотопі та банерний варіант у Дніпропетровську.

 Пам’ять про Другу світову війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну, а точніше «Велику вітчизняну», продовжують залишатися осердям ідентичності, а комеморативні практики, часто просякнуті профанацією та гротеском, отримали назву «побєдобєсіє».

Однак російська пропаганда активно культивує міфи про Другу світову війну не лише всередині власної країни та серед держав, які колись були частиною СРСР, а й намагається маніпулювати громадською думкою в Європі та цілому світі. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні і свою нібито «виключну роль» в ній як індульгенцією на вчинення масових злочинів в Україні – проти військовополонених і цивільних.

У наші дні ми знову захищаємо свободу й гідність. І саме приклад наших ветеранів надихає всіх нас боротися — за нову Перемогу, за мир і майбутнє!

ПАМ’ЯТАЄМО – ПЕРЕМАГАЄМО!