Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був призначений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 2005 році для того, щоб зробити майбутні покоління чутливими до трагедії Голокосту і таким чином запобігти майбутнім актам геноциду.

Резолюція № 60/7, говорить, що:“Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…”

День відзначається 27 січня, в річницю визволення нацистського концентраційного табору Аушвіц-Біркенау, який став свідком знищення щонайменше мільйону українських, угорських, польських, французьких, чеських, словацьких і грецьких євреїв, а також мешканців інших країн, і близько 120 тисяч інших ув'язнених (поляків, ромів, радянських військовополонених та інших).

Історія Голокосту:

У цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

“Акції зачисток” уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. “Остаточне вирішення” призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні:

- Бабин Яр (Київ) – більше 100 000;

- Богданівка (Одеської області) – понад 40 000;

- Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000;

- Кам’янець-Подільський – 23 600;

- Дальник (Одеської області) – близько 18 000;

- урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

27 січня, в річницю звільнення нацистського концтабору, відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. З цієї нагоди Європейська мережа пам'яті й солідарності та Дім Ванзейської конференції підготували короткий анімаційний фільм “Пам'ятай”. Фільму більше 7 років, але він і досі актуальний!

Півхвилинна стрічна на основі малюнків вугіллям нагадує про одну з найтрагічніших подій в історії людства. Як каже режисер Золтан Салай Варга, коли ми пригадуємо Голокост, "ми постаємо перед спотворенням людської природи без пояснення - незважаючи на всі дослідження, на те, що ми порахували число жертв, знаємо точний опис подій".

Фільм покликається на символізм, який легко розпізнають європейці: вагони для великої рогатої худоби, залізничні колії, клапті паперу та покинуті квартири, показані з точки зору дитини.

Таким чином ставиться питання про те, чи можна зрозуміти цю трагедію й підкреслюється необхідність підтримувати пам'ять про ті дні.

“Ми живемо в період, коли покоління свідків Голокосту повільно зникає. Це має особливе значення для передачі знань і пам'ять про ті події наступним поколінням. Ми сподіваємось, що емоційне повідомлення фільму “Пам'ятай” надихатиме суспільство, щоб замислитися над історією та її наслідками”. У цей день підтримуємо пам’ять про жахливі події Голокосту, щоб вони ніколи не повторилися, а також закликаємо об’єднати зусилля для запобігання будь-яким проявам ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості.

Вшанування пам’яті жертв Голокосту на українській землі ніколи не припиниться. Україна пам’ятає!